Новини 
У своєму виступі у Верховній Раді в грудні 2015 року Джо Байден, на той час віцепрезидент США, охарактеризував «невпинну агресію Кремля та рак корупції» в економіці, де домінують олігархи, як найбільшу загрозу незалежності, демократії та процвітанню України. Він пообіцяв продовжувати підтримку України Сполучними Штатами та закликав Київ прикорити судову та антикорупційну реформи. Ці питання, які досі залишаються пріоритетом у порядку денному українсько-американських відносин, були предметом дискусії під час онлайн-круглого столу Трансатлантичної робочої групи (Transatlantic Task Force on Ukraine).
Олена Галушка, членкиня правління Центру протидії корупції, зазначила, що сьогодні, незважаючи на «величезний прогрес» на шляху демократичних перетворень із 2014 року, залишаються «два дуже сильних і могутніх ворога» українських реформ — Кремль та українські олігархи — які є «ситуативними союзниками в тому, щоб Україна зазнала невдачі». Прояви їхнього зловмисного впливу можна побачити в антизахідних та антиреформаційних наративах у ЗМІ та діях деяких прихильних до олігархів і Кремля членів Парламенту та Уряду щодо послаблення антикорупційного законодавства, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також у рішеннях Конституційного Суду та Печерського районного суду щодо відкату реформ. Галушка також розкритикувала Генерального прокурора Ірину Венедіктову за блокування деяких справ щодо корупції.
Експертка підтримала заклик Міжнародного валютного фонду (МВФ) та послів G-7 в Україні щодо оновлення Вищої ради правосуддя (ВРП) через добір нових членів ВРП за участі міжнародних експертів і представників громадянського суспільства. Оскільки ВРП відповідає за призначення нових та усунення корумпованих суддів, то вона є стрижнем судової реформи в Україні, пояснила Галушка. За її словами, судова реформа має фундаментальне значення для всіх інших реформ. Експертка позитивно оцінила дії західних партнерів щодо встановлення певних умов для надання допомоги Україні. Але вона закликала міжнародне співтовариство бути більш активними в боротьбі з агресією та впливом Кремля, наводячи приклад відновлення повноважень Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи, незважаючи на постійні масштабні порушення Москвою прав людини та суверенітету сусідів.
За словами Вадима Міського, програмного директора «Детектор медіа», керівництво України зробило важливий крок у протидії дезінформації Кремля через блокування телеканалів «112.Україна», NewsOne та ZIK, які транслювали наративи на підтримку агресії Кремля в Україні, виправдовуючи анексію Росією Криму та звинувачуючи Україну у війні на Донбасі. Ці телеканали пов’язані з Віктором Медведчуком, який має міцні зв’язки з Володимиром Путіним. Здебільшого організації громадянського суспільства в Україні не виступили проти заборони цих телеканалів і не розглядають це як посягання на свободу слова, погоджуючись з обґрунтуванням Уряду, що рішення ґрунтувалося на засадах національної безпеки, пояснив експерт.
Міський також закцентував на ролі суспільного мовлення, яке, незважаючи на нестабільне фінансування, є противагою підконтрольним олігархам ЗМІ в Україні, на редакційну політику яких впливають особисті політичні та фінансові інтереси власників, а не журналістська етика. Для забезпечення подальшої успішної роботи Суспільного він закликав західних партнерів посприяти ухваленню Парламентом вдосконаленої моделі фінансування мовника та стримувати політичне втручання в його роботу.
Також про ЗМІ говорив і заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. Він висловив сподівання, що новий законопроєкт «Про медіа» дасть змогу Національній раді України з питань телебачення й радіомовлення запроваджувати більш суворі санкції за порушення з боку ЗМІ. Він закликав до посилення міжнародного співробітництва в боротьбі з дезінформацією, вказавши на вплив фінансованих Росією ЗМІ в Європі.
Денис Денисенко, Виконавчий директор Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, розповів про ініціативи у Верховній Раді щодо послаблення ролі організацій громадянського суспільства, зокрема через обмеження їхньої адвокаційної діяльності та запровадження поняття «іноземний агент» для ГО, які фінансуються західними донорами. Деякі з цих ініціатив були «синхронізовані з кампанією дискредитації», коли реформаторів у певних медіа називали «соросятами».
За словами Андрія Осадчука, Першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, протягом останніх 7 років Україна намагається одночасно здійснити величезну кількість реформ. Осадчук наголосив, що успіх у боротьбі з корупцією вимагає пробиття «величезної стіни» — судів.
«Без судової реформи нічого не станеться», — впевнений нардеп.
Також для Заходу важливо підтримати проведення реформ у регіонах, де багато нових місцевих стейкхолдерів стають агентами змін завдяки децентралізації.
Коментуючи те, як нова адміністрація Білого дому може відкрити двері для поліпшення американо-українських відносин, Осадчук сказав: «Для українського суспільства та українських політиків абсолютно унікально, що президент США знає по імені багатьох людей тут, у Києві та в Україні… Ось чому це відчиняє перед нами вікно можливостей», що може заохотити Президента України Володимира Зеленського до виконання своїх зобов’язань щодо проведення реформ.
На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки Президент США Джо Байден виступив із ключовою заявою про підтримку України з боку Заходу: «Путін прагне послабити європейський проєкт і НАТО. Він хоче підірвати трансатлантичну єдність і нашу рішучість, тому що Кремлю набагато легше погрожувати окремим державам, ніж вести переговори із сильним та об’єднаним трансатлантичним співтовариством. Тому відстоювання суверенітету та територіальної цілісності України залишається життєво важливим питанням для Європи та США».
Під час трансатлантичного круглого столу Джонатан Кац, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів, звернув увагу, що «адміністрація Байдена була дуже чіткою та зрозумілою щодо продовження підтримки України, у тому числі військової».
«Настав час, коли нова адміністрація у Вашингтоні переорієнтувалася на Україну для допомоги у впровадженні ключових реформ і підтримки зусиль українського громадянського суспільства… Демократичні реформи не були головним пріоритетом Білого дому [за Дональда Трампа], тоді як для адміністрації Байдена демократія, верховенство права, боротьба з корупцією є головними пріоритетами. Президент говорив про це, і я думаю, що цю саму лінію також поділяють і у Брюсселі», — говорить експерт.
Кац додав, що «демократія та верховенство права важливі не тільки для вирішення внутрішніх [українських] викликів, але також є передумовою інтеграції» до ЄС та НАТО.
Його слова підтримав Орест Дейчаківський, колишній старший політичний радник Гельсінської комісії США: «Адміністрація Байдена пропонує не лише повернення до нормальності після останніх чотирьох років, але й перспективи та фактично поглиблення американо-українських відносин». Ба більше, «сам президент Байден знає Україну як жоден інший президент США до нього. І ті, хто працює з Україною в цій адміністрації, особливо в Державному департаменті, мають глибокі знання про цю країну — такі, які я ніколи не бачив за всі роки моєї роботи у Вашингтоні… Пройшов лише місяць, але вже були телефонні дзвінки на високому рівні представників Пентагону та державного секретаря [Ентоні Блінкена] з [міністром закордонних справ України Дмитром] Кулебою».
Дейчаківський додав, що Україна має потужну двопартійну підтримку в Конгресі, і „нова адміністрація та Конгрес цілком усвідомлюють небезпеку, яку становить Росія не лише для України, але і для нашої власної країни, і для наших союзників та партнерів. Тож є підстави для відновлення більш енергійного партнерства між США та Україною».
Основними перешкодами цього партнерства є безліч конкуруючих пріоритетів та викликів, з якими має боротися адміністрація Байдена, і, що ще важливіше, відсутність прогресу в реформах верховенства права та боротьби з корупцією в Україні.
Бруно Лете з брюссельського офісу Фонду Маршалла Сполучених Штатів розповів про європейське бачення імплементації реформ в Україні: «У Брюсселі продовжують приділяти багато уваги Україні, вона залишається важливим пунктом у політичному порядку денному ЄС. Я погоджуюся зі своїми колегами, що для України є можливість стати тим питанням, де Європа та США можуть співпрацювати… Боротьба з корупцією залишається головним пріоритетом для ЄС. Ці реформи є надзвичайно важливими для того, щоб Україна могла отримати вигоду від Угоди про асоціацію з ЄС».
Модератором трансатлантичного круглого столу був Денис Давиденко, менеджер адвокації Коаліції РПР. Відеозапис дискусії доступний за посиланням